Дмитрівська поминальна субота у 2026 році припадає на 24 жовтня — для ПЦУ та УГКЦ, які живуть за новим (новоюліанським) календарем. Це найближча субота перед Дмитровим днем, 26 жовтня. За старим календарем поминальний день буде 7 листопада.
Назва походить від святого великомученика Димитрія Солунського. Як пояснює Православна церква України, спершу цього дня молилися за спочилих воїнів, бо воїном був і сам святий Димитрій, а згодом почали поминати всіх померлих.
Коротко про свято
- Дата: субота, 24 жовтня 2026 року (новий календар).
- Що це: поминальний день, коли в храмах служать панахиди за всіх спочилих.
- Головна традиція: записка з іменами рідних, поминальна служба і відвідини могил.
Чому саме 24 жовтня, а не в листопаді?
Дату щороку «прив’язують» до дня святого Димитрія: поминальна субота — це найближча субота перед ним. З вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тож пам’ять Димитрія Солунського тепер 26 жовтня, а не 8 листопада. У 2026 році 26 жовтня — понеділок, отже субота перед ним — 24 жовтня. Таке правило наводить і LIGA.net.
| Дата | Що відбувається |
|---|---|
| 23 жовтня, п’ятниця, вечір | У багатьох храмах уже звершують поминальне богослужіння напередодні |
| 24 жовтня, субота | Дмитрівська поминальна субота: літургія і панахида |
| 26 жовтня, понеділок | Дмитрів день — пам’ять великомученика Димитрія Солунського |
| 7 листопада, субота | Дмитрівська субота за старим календарем |
Кого поминають цього дня?
Усіх рідних і близьких, які відійшли. Від початку ця субота була днем пам’яті загиблих воїнів, і для України цей сенс знову дуже живий. Наприклад, у Димитрівську суботу 2021 року Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній після літургії відслужив велику панахиду за воїнів, які віддали життя за Україну, і за мирних жителів, що загинули від рук загарбників. Тож у записку цілком доречно вписати й імена полеглих захисників — про те, як країна щойно вшановувала їх, ми писали в матеріалі про 14 жовтня і День захисників і захисниць.
Що нести до церкви і як підготувати записку?
- Записка «За упокій»: імена хрещених рідних у родовому відмінку, чітко й без прізвищ.
- Продукти на поминальний стіл: зазвичай хліб, крупи, цукор, олію. Їх потім передають нужденним.
- Яблука, печиво чи цукерки — теж за давнім звичаєм.
- Свічку за упокій ставлять на прямокутний столик-канун.
Якщо в суботу дістатися до храму не вийде, прийти можна й у п’ятницю ввечері. Ще один добрий спосіб пам’яті — милостиня тим, хто цього потребує, з проханням помолитися за ваших рідних.
Що можна і чого не можна робити?
Церква не встановлює для цього дня суворих заборон на роботу. Те, що описують як «не можна», — це народні вірування й етика пам’яті, як їх наводить «Дзеркало тижня»:
- не сваритися і не говорити погано про померлих;
- не відкладати пам’ять заради дрібних побутових справ, а знайти час на молитву чи добре діло;
- не впадати в розпач — у християнському розумінні смерть не є кінцем.
Можна і варто: прибрати на могилі, принести квіти, зібрати родину на скромну поминальну вечерю з кутею. Шумні застілля зі спиртним у цей день традиція не схвалює.
Звідки взялася Дмитрівська субота?
Перші згадки про неї датують XIV століттям. За поширеним переказом, тоді напередодні дня святого Димитрія поминали воїнів, які загинули в битві, і з часом звичай розширився на всіх покійних. Нині це один із головних осінніх поминальних днів у церковному році. Наступна велика дата пам’яті — 28 листопада 2026 року, День пам’яті жертв голодоморів.
Фото: поминальний молебень у Києві. Plokhish, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.
